самоправничати

самопра́вничати

дієслово недоконаного виду

рідко

Значення в інших словниках

1. самоправничати — -аю, -аєш, недок., рідко. Діяти, поводитися самовільно, чинити самоправство; сваволити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самоправничати — САМОПРА́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Діяти, поводитися самовільно, чинити самоправство; сваволити. – Не лайте мене, дядечку, – просив Грицько. – А більше не будеш самоправничати? (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
3. самоправничати — САМОПРА́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Діяти, поводитися самовільно, чинити самоправство; сваволити. — Не лайте мене, дядечку,— просив Грицько. — А більше не будеш самоправничати? (Кучер, Голод, 1961, 303).  Словник української мови в 11 томах