самоправничати
САМОПРА́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., рідко.
Діяти, поводитися самовільно, чинити самоправство; сваволити.
– Не лайте мене, дядечку, – просив Грицько. – А більше не будеш самоправничати? (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)САМОПРА́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., рідко.
Діяти, поводитися самовільно, чинити самоправство; сваволити.
– Не лайте мене, дядечку, – просив Грицько. – А більше не будеш самоправничати? (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)