Значення в інших словниках
-
самоправний —
Самочинний, СВАВІЛЬНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
самоправний —
див. непокірний
Словник синонімів Вусика
-
самоправний —
-а, -е. Який діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які-небудь справи; свавільний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самоправний —
САМОПРА́ВНИЙ, а, е. Який діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які-небудь справи; свавільний. – Жінка вона тямовита. Самоправна трошки, та нічого (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
-
самоправний —
САМОЧИ́ННИЙ (який робиться, здійснюється без дозволу, незаконно), САМОВІ́ЛЬНИЙ, САМОПРА́ВНИЙ. Самочинні реквізиції та конфіскації; Через кілька днів.. говорили про самовільну подорож Гриші до Одеси (Л. Смілянський).
Словник синонімів української мови
-
самоправний —
Самопра́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
самоправний —
САМОПРА́ВНИЙ, а, е. Який діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які-небудь справи; свавільний. — Жінка вона тямовита. Самоправна трошки, та нічого (Мушк., Чорний хліб, 1960, 97).
Словник української мови в 11 томах