Орфографічний словник української мови

самоприниження

самоприни́ження

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самоприниження — -я, с. Дія за знач. самопринижуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоприниження — САМОПРИНИ́ЖЕННЯ, я, с. Приниження самого себе, применшення своїх заслуг, достоїнств і знань. Йому ставало соромно, бо своїм самоприниженням він фактично виправдував те, чого виправдувати не міг (С. Голованівський).  Словник української мови у 20 томах
  3. самоприниження — САМОПРИНИ́ЖЕННЯ, я, с. Приниження самого себе, применшення своїх заслуг, достоїнств і знань. Йому ставало соромно, бо своїм самоприниженням він фактично виправдував те, чого виправдувати не міг (Голов., Тополя.., 1965, 22).  Словник української мови в 11 томах