самоприниження
самоприни́ження
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоприниження — -я, с. Дія за знач. самопринижуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоприниження — САМОПРИНИ́ЖЕННЯ, я, с. Приниження самого себе, применшення своїх заслуг, достоїнств і знань. Йому ставало соромно, бо своїм самоприниженням він фактично виправдував те, чого виправдувати не міг (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
- самоприниження — САМОПРИНИ́ЖЕННЯ, я, с. Приниження самого себе, применшення своїх заслуг, достоїнств і знань. Йому ставало соромно, бо своїм самоприниженням він фактично виправдував те, чого виправдувати не міг (Голов., Тополя.., 1965, 22). Словник української мови в 11 томах