Орфографічний словник української мови

саморегуляція

саморегуля́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. саморегуляція — Довільна самоорганізація поведінки: формування значимих цілей, врахування умов діяльності, реалізація послідовної програми дій, орієнтація на об’єктивні критерії успішної діяльності, об’єктивна оцінка реально досяжних результатів. англ.  Словник із соціальної роботи
  2. саморегуляція — -ї, ж., спец. Те саме, що саморегулювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморегуляція — Здатність людини керувати собою на основі сприймання та усвідомлення психічних процесів та своєї поведінки,а також регулювати свою активність та діяльність.  Словник-довідник музичних термінів
  4. саморегуляція — САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Властивості біологічних систем встановлювати й підтримувати на певному відносно постійному рівні свої показники. Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. саморегуляція — САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Те саме, що саморегулюва́ння. Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (Знання.., 12, 1971, 15).  Словник української мови в 11 томах