Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
саморегуляція —
саморегуля́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
саморегуляція —
Довільна самоорганізація поведінки: формування значимих цілей, врахування умов діяльності, реалізація послідовної програми дій, орієнтація на об’єктивні критерії успішної діяльності, об’єктивна оцінка реально досяжних результатів. англ.
Словник із соціальної роботи
саморегуляція —
Здатність людини керувати собою на основі сприймання та усвідомлення психічних процесів та своєї поведінки,а також регулювати свою активність та діяльність.
Словник-довідник музичних термінів
саморегуляція —
САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Властивості біологічних систем встановлювати й підтримувати на певному відносно постійному рівні свої показники. Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
саморегуляція —
САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Те саме, що саморегулюва́ння. Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (Знання.., 12, 1971, 15).
Словник української мови в 11 томах