саморегуляція
САМОРЕГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Властивості біологічних систем встановлювати й підтримувати на певному відносно постійному рівні свої показники.
Саморегуляція припиняється тоді, коли порушується енергетичний обмін в організмі (з наук.-попул. літ.);
У процесі саморегуляції керуючі чинники не діють на регулюючу систему зовні, а формуються в ній в ній самій (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)