саморуйнування

саморуйнува́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. саморуйнування — САМОРУЙНУВА́ННЯ, я, с. Автоматичне припинення дії, функціонування і т. ін. (про механізми, обладнання, технічні системи тощо); // Руйнування, знищення самого себе.  Словник української мови у 20 томах
2. саморуйнування — Саморуйнування, -ня с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.  Словник української мови Грінченка