Значення в інших словниках
-
самота —
Самотність, самотина, ізольованість, п. сирітство.
Словник синонімів Караванського
-
самота —
[самота] -ти, д. і м. -моут'і
Орфоепічний словник української мови
-
самота —
-и, ж. 1》 Стан за знач. самітний, самотній; самотність. || Гостре відчуття відокремленості, ізольованості від кого-, чого-небудь. 2》 у знач. присл. самотою. Без нікого; наодинці. || Без сім'ї, рідних, близьких, друзів; сам. || Окремо від інших; осібно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самота —
САМОТА́, и́, ж. 1. Стан за знач. самі́тни́й, само́тній; самотність. Всі радили Мотрі йти до Семена .. Мотря згоджувалась, але не виказувала цього ясно, хоч їй самій хотілось позбутися самоти (М. Коцюбинський); Я любила самоту, мамо.
Словник української мови у 20 томах
-
самота —
САМО́ТНІСТЬ (стан самотнього, одинокого), САМОТА́, САМОТИ́НА, ІЗОЛЬО́ВАНІСТЬ, ОДИНО́КІСТЬ. Нудьга, самотність. Живим словом ні з ким перекинутись (О. Гончар); Всі дороги і стежки завалені снігом, — чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
самота —
Самота́, -ти́, -ті́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
самота —
САМОТА́, и́, ж. 1. Стан за знач. самі́тни́й, само́тній; самотність. Всі радили Мотрі йти до Семена.. Мотря згоджувалась, але не виказувала цього ясно, хоч їй самій хотілось позбутися самоти (Коцюб., І, 1955, 44); Я любила самоту, мамо.
Словник української мови в 11 томах
-
самота —
Самота, -ти ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.
Словник української мови Грінченка