Орфографічний словник української мови

самотверднучий

самотве́рднучий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самотверднучий — -а, -е, спец. Який твердне сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови