самотверднучий

самотве́рднучий

-а, -е, спец.

Який твердне сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін.

Значення в інших словниках

1. самотверднучий — самотве́рднучий прикметник  Орфографічний словник української мови