Значення в інших словниках
-
самотність —
(той, хто полишений всіма) самотина, самота, одинокість, книжн. ізольованість.
Словник синонімів Полюги
-
самотність —
Психічний стан індивіда, який перебуває в соціально-комунікативній ізоляції, яка характеризується тривожністю та депресією. англ. solitude / loneliness; нім. Einsamkeit f=; угор. egyedüllét; рос. одиночество.
Словник із соціальної роботи
-
самотність —
-ності, ж. Властивість і стан за знач. самотній. || Усвідомлення такого стану.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самотність —
САМО́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. само́тній. Любить він, мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи (І. Франко); Нудьга, самотність. Живим словом ні з ким перекинутись (О.
Словник української мови у 20 томах
-
самотність —
Самотність для думаючого — це найкращий товариш життя. На самоті краще думається, бо ніхто не заважає.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
самотність —
САМОТНІСТЬ — екзистенційна ситуація людського буття, у межах якої відбувається зовнішнє чи внутрішнє відокремлення людей. С. є результатом колізій комунікації, що породжуються виявленням людини у світі як неповторної особистості. Проблема...
Філософський енциклопедичний словник
-
самотність —
САМО́ТНІСТЬ (стан самотнього, одинокого), САМОТА́, САМОТИ́НА, ІЗОЛЬО́ВАНІСТЬ, ОДИНО́КІСТЬ. Нудьга, самотність. Живим словом ні з ким перекинутись (О. Гончар); Всі дороги і стежки завалені снігом, — чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
самотність —
Само́[і́]тність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
самотність —
САМО́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. само́тній. Любить він, мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи (Фр., XIII, 1954, 330); Нудьга, самотність. Живим словом ні з ким перекинутись (Гончар, Таврія..
Словник української мови в 11 томах
-
самотність —
Само́тність, -ности ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Словник української мови Грінченка