санниця

са́нниця 1

іменник жіночого роду

погода, сприятлива для санної їзди

розм.

са́нниця 2

іменник жіночого роду

дорога, в'їжджена саньми

розм.

Значення в інших словниках

1. санниця — -і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях. || Дорога, в'їжджена саньми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. санниця — СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях; // Дорога, в'їжджена саньми. – Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах
3. санниця — СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях; // Дорога, в’їжджена саньми. — Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (Томч., Жменяки, 1964, 249).  Словник української мови в 11 томах