1. Орфографічний словник української мови

санниця

са́нниця 1

іменник жіночого роду

погода, сприятлива для санної їзди

розм.

са́нниця 2

іменник жіночого роду

дорога, в'їжджена саньми

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санниця — -і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях. || Дорога, в'їжджена саньми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. санниця — СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях; // Дорога, в'їжджена саньми. – Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
  3. санниця — СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях; // Дорога, в’їжджена саньми. — Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (Томч., Жменяки, 1964, 249). Словник української мови в 11 томах