санниця

Значення в інших словниках

1. санниця — са́нниця 1 іменник жіночого роду погода, сприятлива для санної їзди розм. са́нниця 2 іменник жіночого роду дорога, в'їжджена саньми розм. Орфографічний словник української мови
2. санниця — СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях; // Дорога, в'їжджена саньми. – Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
3. санниця — СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях; // Дорога, в’їжджена саньми. — Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (Томч., Жменяки, 1964, 249). Словник української мови в 11 томах