санниця

СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях;

// Дорога, в’їжджена саньми.

— Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (Томч., Жменяки, 1964, 249).

Значення в інших словниках

1. санниця — са́нниця 1 іменник жіночого роду погода, сприятлива для санної їзди розм. са́нниця 2 іменник жіночого роду дорога, в'їжджена саньми розм.  Орфографічний словник української мови
2. санниця — -і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях. || Дорога, в'їжджена саньми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. санниця — СА́ННИЦЯ, і, ж., розм. Погода, сприятлива для їзди на санях; // Дорога, в'їжджена саньми. – Я вже сказав, що гній будеш возити. Санниця не завжди буває (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах