сваритися —
(грубо звинувачувати один одного в чомусь) гризтися, (надовго) заїдатися, (часто) пересварюватися, (з лайкою) паплюжити, лаятися.
Словник синонімів Полюги
сваритися —
Гризтися, сперечатися, заїдатися, не <�дуже> мирити, гиркатися, гарикатися, конфліктувати; (на кого) лаяти <�сварити> кого; (пальцем) насварюватися, погрожувати; дк. ПОСВАРИТИСЯ, чогось не поділити, о. розбити глек <�макітру>.
Словник синонімів Караванського
сваритися —
див. грозити; лаяти
Словник синонімів Вусика
сваритися —
[сваритиес'а] -р'ус'а, -ариес':а, -ариец':а, -ар'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а
Орфоепічний словник української мови
сваритися —
сварюся, сваришся, недок. 1》 Вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним. 2》 на кого і без додатка. Висловлювати своє невдоволення, осуд (іноді образливо); лаяти. 3》 на кого, рідше кому. Робити погрозливий жест чим-небудь. || рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сваритися —
СВАРИ́ТИСЯ, сварю́ся, сва́ришся, недок. 1. Вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним. Вони почали сваритись. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (М.
Словник української мови у 20 томах
сваритися —
Дай, Боже, вам посваритись, а нам подивитись. Глум із сварливих людей. Кусаються, як осінні мухи. Значіння, що й попереднє. Свари—не розуміє, бий—нема ще кого. Про малу дитину. Сварімся діду, за чужу біду. Коли хто свариться без причини за чужих.
Приповідки або українсько-народня філософія
сваритися —
СВАРИ́ТИСЯ, сварю́ся, сва́ришся, недок. 1. Вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним. Вони почали сваритись. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
сваритися —
Сваритися, -рюся, -ришся гл. Сердиться на кого. Лубен. у. Ном. № 564. Я на вас сварилася. Н. Вол. у. Господь золотою різкою свариться. Ном. № 563. 2) Ссориться. Котл. Ен. VI. 6. З великою худобою битись да сваритись. Мет. 83.
Словник української мови Грінченка