Орфографічний словник української мови

свербіж

свербі́ж

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. свербіж — -бежу, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свербіж — СВЕРБІ́Ж, бежу́, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце. Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади – біль у суглобах, шкірний свербіж...  Словник української мови у 20 томах
  3. свербіж — СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст.  Словник синонімів української мови
  4. свербіж — Свербі́ж, -бежу́, -же́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. свербіж — СВЕРБІ́Ж, бежу́, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце. Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади — біль у суглобах, шкірний свербіж...  Словник української мови в 11 томах