свербіж
СВЕРБІ́Ж, бежу́, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце.
Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади — біль у суглобах, шкірний свербіж, порушення дихання тощо (Веч. Київ, 6.III 1957, 3);
При порушеннях в обміні речовин можуть виникати і хвороби шкіри: наприклад, свербіж, чиряк — при сахарній хворобі, екзема — при подагрі (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6).
Словник української мови (СУМ-11)