свербіж
СВЕРБІ́Ж, бежу́, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце.
Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади — біль у суглобах, шкірний свербіж, порушення дихання тощо (Веч. Київ, 6.III 1957, 3);
При порушеннях в обміні речовин можуть виникати і хвороби шкіри: наприклад, свербіж, чиряк — при сахарній хворобі, екзема — при подагрі (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свербіж — свербі́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- свербіж — -бежу, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свербіж — СВЕРБІ́Ж, бежу́, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце. Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади – біль у суглобах, шкірний свербіж... Словник української мови у 20 томах
- свербіж — СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст. Словник синонімів української мови
- свербіж — Свербі́ж, -бежу́, -же́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)