сверблячка
СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, ж.
1. Те саме, що свербі́ж.
Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (Шк. гігієна, 1954, 306);
Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (Рад. Укр., 22.V 1971, 4);
*У порівн. Заздрість роз’їдає старого товстуна, наче сверблячка, і він не може спокійно всидіти на місці (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 240);
// Уживається як лайливе слово.
Старий Кухта, вискочивши з-за столу, на стару накинувся: — Та замовкни, сверблячко, щоб тобі вже навіки заціпило! (Іщук, Вербівчани, 1961, 348).
◊ Свербля́чка язика́, жарт.— схильність до базікання.
— Нагадуєш ти мені трохи Передерія. У вас одна хвороба — сверблячка язика (Рибак, Час.., 1960, 427).
2. перен., розм. Сильне бажання, прагнення.
Нема нічого гідного уваги в моєму житті, крім тієї сверблячки до писання (Фр., І, 1955, 26);
Воно, звісно, дурниця писати п’єси в четвертому класі, але що вдієш, коли тебе так тягне до цього писання? Уже вся школа підсміюється над моєю сверблячкою (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 213).
Значення в інших словниках
- сверблячка — свербля́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сверблячка — (хвороба) короста, чухачка; свербіж, свербець, свербіння, сверб; (до чого) П. кортячка, бажання, прагнення, Словник синонімів Караванського
- сверблячка — див. короста; нетерплячка Словник синонімів Вусика
- сверблячка — -и, ж. 1》 Те саме, що свербіж. || Уживається як лайливе слово. Сверблячка язика жарт. — схильність до базікання. 2》 перен., розм. Сильне бажання, прагнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сверблячка — СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що свербі́ж. Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (з навч. літ.); Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (з газ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- сверблячка — СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст. Словник синонімів української мови
- сверблячка — Свербля́чка, -чки, -чці; -бля́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сверблячка — Сверблячка, -ки ж. Зудъ. Словник української мови Грінченка