сверблячка
СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, ж.
1. Те саме, що свербі́ж.
Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (з навч. літ.);
Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (з газ.);
* У порівн. Заздрість роз'їдає старого товстуна, наче сверблячка, і він не може спокійно всидіти на місці (О. Полторацький);
// Уживається як лайливе слово.
Старий Кухта, вискочивши з-за столу, на стару накинувся: – Та замовкни, сверблячко, щоб тобі вже навіки заціпило! (А. Іщук).
2. перен., розм. Сильне бажання, прагнення.
Нема нічого гідного уваги в моєму житті, крім тієї сверблячки до писання (І. Франко);
Воно, звісно, дурниця писати п'єси в четвертому класі, але що вдієш, коли тебе так тягне до цього писання? Уже вся школа підсміюється над моєю сверблячкою (М. Стельмах).
◇ (1) Свербля́чка язика́, жарт. – схильність до базікання.
Нагадуєш ти мені трохи Передерія. У вас одна хвороба – сверблячка язика (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- сверблячка — свербля́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сверблячка — (хвороба) короста, чухачка; свербіж, свербець, свербіння, сверб; (до чого) П. кортячка, бажання, прагнення, Словник синонімів Караванського
- сверблячка — див. короста; нетерплячка Словник синонімів Вусика
- сверблячка — -и, ж. 1》 Те саме, що свербіж. || Уживається як лайливе слово. Сверблячка язика жарт. — схильність до базікання. 2》 перен., розм. Сильне бажання, прагнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сверблячка — СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст. Словник синонімів української мови
- сверблячка — Свербля́чка, -чки, -чці; -бля́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сверблячка — СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що свербі́ж. Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (Шк. гігієна, 1954, 306); Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (Рад. Укр., 22. Словник української мови в 11 томах
- сверблячка — Сверблячка, -ки ж. Зудъ. Словник української мови Грінченка