свербіж

СВЕРБІ́Ж, бежу́, ч.

Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце.

Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади – біль у суглобах, шкірний свербіж, порушення дихання тощо (з газ.);

При порушеннях в обміні речовин можуть виникати і хвороби шкіри: наприклад, свербіж, чиряк – при сахарній хворобі, екзема – при подагрі (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. свербіж — свербі́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. свербіж — -бежу, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свербіж — СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст.  Словник синонімів української мови
4. свербіж — Свербі́ж, -бежу́, -же́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. свербіж — СВЕРБІ́Ж, бежу́, ч. Хворобливо-лоскотливе подразнення шкіри, слизової оболонки, яке викликає потребу чухати подразнене місце. Починаючи з висоти 8 тисяч метрів у людини можуть виникати так звані декомпресійні розлади — біль у суглобах, шкірний свербіж...  Словник української мови в 11 томах