Орфографічний словник української мови

святобливий

святобли́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. святобливий — див. побожний; шанобливий  Словник синонімів Вусика
  2. святобливий — -а, -е. 1》 Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди; побожний. || Який виражає побожність. 2》 Сповнений найщирішої поваги, шани.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святобливий — СВЯТОБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який вірить у Бога й старанно виконує всі релігійні обряди; побожний; // Який виражає побожність. Легесенький, тремтячий світ її [лампади] стиха осяює святобливий лик Божої Матері (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. святобливий — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  5. святобливий — СВЯТОБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який вірить у бога й старанно виконує всі релігійні обряди; побожний; // Який виражає побожність. Легесенький, тремтячий світ її [лампади] стиха осяює святобливий лик божої матері (Стар., Облога..  Словник української мови в 11 томах