святобливо

святобли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. святобливо — Присл. до святобливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. святобливо — СВЯТОБЛИ́ВО. Присл. до святобли́вий. Христя святобливо слухала їх урочисту розмову, що звучала, як молитва (П. Панч); Хіба оті дорослі не знають, що книга – це дитяча мрія? І святобливо несуть книжку дитячі руки (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. святобливо — СВЯТОБЛИ́ВО. Присл. до святобли́вий. Христя святобливо слухала їх урочисту розмову, що звучала, як молитва (Панч, Гомон. Україна, 1954, 17); Хіба оті дорослі не знають, що книга — це дитяча мрія? І святобливо несуть книжку дитячі руки (Ю. Янов., І, 1958, 584).  Словник української мови в 11 томах