Великий тлумачний словник сучасної мови

святобливо

святобли́во

Присл. до святобливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. святобливо — святобли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. святобливо — СВЯТОБЛИ́ВО. Присл. до святобли́вий. Христя святобливо слухала їх урочисту розмову, що звучала, як молитва (П. Панч); Хіба оті дорослі не знають, що книга – це дитяча мрія? І святобливо несуть книжку дитячі руки (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. святобливо — СВЯТОБЛИ́ВО. Присл. до святобли́вий. Христя святобливо слухала їх урочисту розмову, що звучала, як молитва (Панч, Гомон. Україна, 1954, 17); Хіба оті дорослі не знають, що книга — це дитяча мрія? І святобливо несуть книжку дитячі руки (Ю. Янов., І, 1958, 584).  Словник української мови в 11 томах