Орфографічний словник української мови

світище

сві́тище

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. світище — -а, с., поет. Те саме, що світоч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. світище — СВІТИ́ЩЕ, а, ч., поет. Збільш. до світ². Зраділий, Я обізвався серцем в світ, І вже крізь тебе поранення Я крикнув, повен сил і дій: – Мій світе, світку, світонько, Мій світонько, світище мій! (М. Вінграновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. світище — СВІ́ТИЩЕ, а, с., поет. Те саме, що сві́точ.  Словник української мови в 11 томах