світлячок —
-чка, ч., ент. Пестл. до світляк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
світлячок —
СВІТЛЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до світля́к. Світлячки .. фосфоричними вогниками носилися по лісі (П. Панч); * У порівн. Ольга глянула .. на його маленькі очі, які світились колючими світлячками (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
світлячок —
СВІТЛЯ́К (жук, який світиться в темряві), СВІТЛЯЧО́К, БЛИЩА́К. Лісова земля оживилася світляками, що блистіли на її темному тлу, немов краплі світла (О. Кобилянська); Метушилися летючі світлячки в пошуках здобичі (М.
Словник синонімів української мови
світлячок —
СВІТЛЯЧО́К, чка́, ч., ент. Пестл. до світля́к. В.. руці держить [Моджеєвська].. світлячка, що мигоче тихим, зеленкуватим світлом (Фр., VII, 1951, 121); Світлячки.. фосфоричними вогниками носилися по лісі (Панч, І, 1956, 109); *У порівн. Ольга глянула..
Словник української мови в 11 томах