Значення в інших словниках
-
свічник —
Підсвічник, (під ряд свічок) канделябр.
Словник синонімів Караванського
-
свічник —
1. і підсвічник Підставка для свічки чи свічок; 2. Церковний світильник, що являє собою підставку зі свічкою чи свічками; кандило
Словник церковно-обрядової термінології
-
свічник —
-а, ч. Підставка для свічки або свічок; канделябр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
свічник —
СВІЧНИ́К, а́, ч. Підставка для свічки або свічок. В далекому кінці каплиці сяв престол, обставлений срібними та золотими свічниками (І. Нечуй-Левицький); На столі .. блимали в свічниках свічки (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
-
свічник —
Твір декоративно-ужиткового мистецтва, призначений для закріплення свічок, якими освітлюють інтер'єр; може бути напольним, настільним (канделябр) або підвісним (люстра), на одну чи більше свічок.
Універсальний словник-енциклопедія
-
свічник —
СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л.
Словник синонімів української мови
-
свічник —
Свічни́к, -ка́; -ники́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
свічник —
СВІЧНИ́К, а́, ч. Підставка для свічки або свічок. В далекому кінці каплиці сяв престол, обставлений срібними та золотими свічниками (Н.-Лев., VII, 1966, 16); На столі.. блимали в свічниках свічки (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 151).
Словник української мови в 11 томах
-
свічник —
Свічник, -ка м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Словник української мови Грінченка