семінарист

семінари́ст

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. семінарист — -а, ч. 1》 Учень семінарії (у 1, 2 знач.). 2》 Той, хто вчився в семінарії, закінчив семінарію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. семінарист — СЕМІНАРИ́СТ, а, ч. 1. Учень семінарії (у 1, 2 знач.). Семінаристи, їдучи до школи, звернули з дороги на весілля цілою валкою... (І. Нечуй-Левицький); – Двадцять п'ять років тому був я не отець Христофор, а звичайнісінький семінарист (О.  Словник української мови у 20 томах
3. семінарист — У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)...  Словник синонімів української мови
4. семінарист — Семінари́ст, -та; -ри́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. семінарист — СЕМІНАРИ́СТ, а, ч. 1. Учень семінарії (у 1, 2 знач.). Семінаристи, їдучи до школи, звернули з дороги на весілля цілою валкою… (Н.-Лев., І, 1956, 143); — Двадцять п’ять років тому був я не отець Христофор, а звичайнісінький семінарист.  Словник української мови в 11 томах