Значення в інших словниках
-
синтез —
[синтеиз] -зу, м. (на) -з'і
Орфоепічний словник української мови
-
синтез —
-у, ч. 1》 Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв'язку їх частин; прот. аналіз. 2》 Єдність, цілісність певних сполучених, пов'язаних між собою явищ, предметів дійсності. 3》 книжн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
синтез —
СИ́НТЕЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв'язку їх частин; протилежне аналіз (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
синтез —
(англ. synthesis) 1. протилежний аналізу процес у системі Л. Гілбрет. У ході с. трудовий процес відтворюється з аналітично розкладених елементів, але синтезуються лише ті елементи, які абсолютно необхідні для виконання робочого завдання.
Економічний словник
-
синтез —
си́нтез (від грец. σύνθεσις – з’єднання, складання) 1. Метод вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв’язку його частин, у процесі пізнання пов’язаний з аналізом.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
синтез —
I поняття, що означає: 1. у методології — формулювання загальних тверджень на підставі відомих (істинних) часткових тверджень, їхніх окремих елементів; 2. у діалектиці — єдність і боротьбу протилежностей (Г.Ґ. Геґель, К. Маркс). II хіміч.
Універсальний словник-енциклопедія
-
синтез —
див. аналіз і синтез
Філософський енциклопедичний словник
-
синтез —
СИ́НТЕЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин; протилежне аналіз.
Словник української мови в 11 томах