Орфографічний словник української мови

сипучий

сипу́чий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сипучий — див. СИПКИЙ  Словник синонімів Караванського
  2. сипучий — -а, -е. Те саме, що сипкий I. Сипуча маса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сипучий — СИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що сипки́й¹. Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (І. Франко); Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія ґрунту...  Словник української мови у 20 томах
  4. сипучий — СИПКИ́Й (який складається з дрібних твердих часточок і може сипатися), СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ спец. Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти.  Словник синонімів української мови
  5. сипучий — СИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що сипки́й¹. Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (Фр., XIII, 1954, 39); Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія грунту...  Словник української мови в 11 томах