сипучий

СИПУ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що сипки́й¹.

Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (І. Франко);

Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія ґрунту, всі лихі сили перед людським розумом поступляться... (Остап Вишня);

Хлопець .. шукає, де менше піску, де він не такий сипучий, а пісок дедалі сипучіший (О. Гончар);

Він нишком переповз до яру, До круч сипучих і стрімких (М. Бажан);

Його хазяйка мила Сипучої для нас картоплі наварила (М. Рильський);

Сипуча маса.

Значення в інших словниках

1. сипучий — сипу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сипучий — див. СИПКИЙ  Словник синонімів Караванського
3. сипучий — -а, -е. Те саме, що сипкий I. Сипуча маса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сипучий — СИПКИ́Й (який складається з дрібних твердих часточок і може сипатися), СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ спец. Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти.  Словник синонімів української мови
5. сипучий — СИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що сипки́й¹. Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (Фр., XIII, 1954, 39); Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія грунту...  Словник української мови в 11 томах