Орфографічний словник української мови

скаженівка

скажені́вка 1

іменник жіночого роду

сказ

розм.

скажені́вка 2

іменник жіночого роду

горілка

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скаженівка — див. горілка; лють; сказ  Словник синонімів Вусика
  2. скаженівка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що сказ. 2》 перен. Горілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скаженівка — СКАЖЕНІ́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сказ. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Сл. Б. Грінченка); Чоловік у горілці, як собака у скаженівці (приказка). 2. Про горілку.  Словник української мови у 20 томах
  4. скаженівка — СКАЖЕНІ́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сказ. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Сл. Гр.). 2. Про горілку. По старості літ кобзар вмочив у чарку сивого вуса, зчавив з нього скаженівку і тільки опісля випив (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 185).  Словник української мови в 11 томах
  5. скаженівка — Скаженівка, -ки ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Лубен. у. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці. Лубен. у.  Словник української мови Грінченка