скаженівка

СКАЖЕНІ́ВКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що сказ.

Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Сл. Б. Грінченка);

Чоловік у горілці, як собака у скаженівці (приказка).

2. Про горілку.

По старості літ кобзар вмочив у чарку сивого вуса, зчавив з нього скаженівку і тільки опісля випив (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. скаженівка — скажені́вка 1 іменник жіночого роду сказ розм. скажені́вка 2 іменник жіночого роду горілка розм.  Орфографічний словник української мови
2. скаженівка — див. горілка; лють; сказ  Словник синонімів Вусика
3. скаженівка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що сказ. 2》 перен. Горілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скаженівка — СКАЖЕНІ́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сказ. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Сл. Гр.). 2. Про горілку. По старості літ кобзар вмочив у чарку сивого вуса, зчавив з нього скаженівку і тільки опісля випив (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 185).  Словник української мови в 11 томах
5. скаженівка — Скаженівка, -ки ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Лубен. у. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці. Лубен. у.  Словник української мови Грінченка