скаженівка
СКАЖЕНІ́ВКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що сказ.
Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Сл. Гр.).
2. Про горілку.
По старості літ кобзар вмочив у чарку сивого вуса, зчавив з нього скаженівку і тільки опісля випив (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 185).
Словник української мови (СУМ-11)