скорбно —
Присл. до скорбний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скорбно —
СКО́РБНО. Присл. до ско́рбний. Сидить скорбно поважна Докія (О. Кобилянська); – Може б, ти побув сьогодні дома? Ще нездужаєш, – пильно і скорбно дивиться [мати] на нього і чує, як тремтять її повіки (М. Стельмах); Криваві плями чорніли скорбно на землі (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
скорбно —
СКО́РБНО. Присл. до ско́рбний. Сидить скорбно поважна Докія (Коб., II, 1956, 224); — Може б, ти побув сьогодні дома? Ще нездужаєш, — пильно і скорбно дивиться [мати] на нього і чує, як тремтять її повіки (Стельмах, II, 1962, 396); Криваві плями чорніли скорбно на землі (Сос., II, 1958, 497).
Словник української мови в 11 томах