скорбно
СКО́РБНО. Присл. до ско́рбний.
Сидить скорбно поважна Докія (Коб., II, 1956, 224);
— Може б, ти побув сьогодні дома? Ще нездужаєш, — пильно і скорбно дивиться [мати] на нього і чує, як тремтять її повіки (Стельмах, II, 1962, 396);
Криваві плями чорніли скорбно на землі (Сос., II, 1958, 497).
Словник української мови (СУМ-11)