скорбно
СКО́РБНО. Присл. до ско́рбний.
Сидить скорбно поважна Докія (Коб., II, 1956, 224);
— Може б, ти побув сьогодні дома? Ще нездужаєш, — пильно і скорбно дивиться [мати] на нього і чує, як тремтять її повіки (Стельмах, II, 1962, 396);
Криваві плями чорніли скорбно на землі (Сос., II, 1958, 497).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорбно — ско́рбно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- скорбно — Присл. до скорбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скорбно — СКО́РБНО. Присл. до ско́рбний. Сидить скорбно поважна Докія (О. Кобилянська); – Може б, ти побув сьогодні дома? Ще нездужаєш, – пильно і скорбно дивиться [мати] на нього і чує, як тремтять її повіки (М. Стельмах); Криваві плями чорніли скорбно на землі (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах