скорбно
СКО́РБНО.
Присл. до ско́рбний.
Сидить скорбно поважна Докія (О. Кобилянська);
– Може б, ти побув сьогодні дома? Ще нездужаєш, – пильно і скорбно дивиться [мати] на нього і чує, як тремтять її повіки (М. Стельмах);
Криваві плями чорніли скорбно на землі (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)