скорій —
присл., діал. Скоріше.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скорій —
СКОРІ́Й, присл., діал. Скоріше. Доводилося економові мало не після кожного дощу набавлять дівчатам п'ятака, щоб скорій буряк копали (К. Гордієнко); Пригадавсь Грицькові гімназист Валя, якого він бачив на святках з Галею. – Ото їй скорій до пари, – думав собі Грицько (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
скорій —
СКОРІ́Й, присл., діал. Скоріше. Доводилося економові мало не після кожного дощу набавлять дівчатам п’ятака, щоб скорій буряк копали (Горд., Заробітчани, 1949, 122); Пригадавсь Грицькові гімназист Валя, якого він бачив на святках з Галею.
Словник української мови в 11 томах