скотарка

скота́рка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. скотарка — -и. Жін. до скотар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. скотарка — СКОТА́РКА, и, ж. Жін. до скота́р. [Хуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Леся Українка); Скотарки доїли корів (А. Турчинська); – З'ясуйте, будь ласка, йому, Густаве Августовичу, що мені потрібні насамперед скотарки (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. скотарка — СКОТА́РКА, и, ж. Жін. до скота́р. [Xуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Л. Укр., III, 1952, 168); Скотарки доїли корів (Турч., Зорі.., 1950, 28); — З’ясуйте, будь ласка, йому, Густаве Августовичу, що мені потрібні насамперед скотарки (Гончар, Таврія, 1952, 149).  Словник української мови в 11 томах