скотарка
СКОТА́РКА, и, ж.
Жін. до скота́р.
[Хуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Леся Українка);
Скотарки доїли корів (А. Турчинська);
– З'ясуйте, будь ласка, йому, Густаве Августовичу, що мені потрібні насамперед скотарки (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)