скотарка
СКОТА́РКА, и, ж.
Жін. до скота́р.
[Хуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Леся Українка);
Скотарки доїли корів (А. Турчинська);
– З'ясуйте, будь ласка, йому, Густаве Августовичу, що мені потрібні насамперед скотарки (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скотарка — скота́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скотарка — -и. Жін. до скотар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скотарка — СКОТА́РКА, и, ж. Жін. до скота́р. [Xуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Л. Укр., III, 1952, 168); Скотарки доїли корів (Турч., Зорі.., 1950, 28); — З’ясуйте, будь ласка, йому, Густаве Августовичу, що мені потрібні насамперед скотарки (Гончар, Таврія, 1952, 149). Словник української мови в 11 томах