скотарка

скота́рка

-и.

Жін. до скотар.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотарка — скота́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. скотарка — СКОТА́РКА, и, ж. Жін. до скота́р. [Хуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Леся Українка); Скотарки доїли корів (А. Турчинська); – З'ясуйте, будь ласка, йому, Густаве Августовичу, що мені потрібні насамперед скотарки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. скотарка — СКОТА́РКА, и, ж. Жін. до скота́р. [Xуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Л. Укр., III, 1952, 168); Скотарки доїли корів (Турч., Зорі.., 1950, 28); — З’ясуйте, будь ласка, йому, Густаве Августовичу, що мені потрібні насамперед скотарки (Гончар, Таврія, 1952, 149). Словник української мови в 11 томах