Орфографічний словник української мови

скромничати

скро́мничати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скромничати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скромничати — СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін. – Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! – з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. скромничати — СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін. — Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! — з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Ле, Міжгір’я, 1953, 169).  Словник української мови в 11 томах