скромничати
СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін.
— Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! — з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Ле, Міжгір’я, 1953, 169).
Словник української мови (СУМ-11)