скромничати

СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко.

Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін.

– Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! – з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. скромничати — скро́мничати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. скромничати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скромничати — СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін. — Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! — з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Ле, Міжгір’я, 1953, 169).  Словник української мови в 11 томах