1. Словник української мови у 20 томах

скромничати

СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко.

Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін.

– Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! – з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скромничати — скро́мничати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скромничати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скромничати — СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін. — Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! — з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Ле, Міжгір’я, 1953, 169). Словник української мови в 11 томах